Економіка праці та соціально-трудові відносини (051)

Мета курсу - формування у студентів - майбутніх фахівців системи базових теоретичних і практичних знань про категорії, поняття, механізми формування оптимального трудового потенціалу і забезпечення високопродуктивної праці та розвитку сприятливих соціально-трудових відносин в аграрній сфері, набуття ними практичних навичок щодо їх реалізації в умовах агропромислового виробництва.

В цілому опанування теоретичними знаннями  й оволодіння практичними навичками з економіки праці та соціально-трудових відносин сприятиме набуттю майбутніми фахівцями глибоких економічних знань, формуванню у них системного економічного мислення, адекватного ринковим відносинам, формуванню навичок аналізувати реальні економічні процеси і приймати обґрунтовані рішення з приводу економічних проблем, пов’язаних з їх майбутньою професійною діяльністю.

У результаті вивчення дисципліни у студента формуються спеціальні (фахові) компетентності:

·          знання сутності економічних категорій: «праця», «ринок праці», «трудові ресурси», «трудовий потенціал», «робоча сила», «ефективність праці» і продуктивності праці, методів її вимірювання та резервів зростання;

·          розуміння проблем ринку праці та використання трудових ресурсів на сучасному етапі ринкових відносин в державі;

·           знання сутності соціально-трудових відносин в аграрному секторі, принципів і факторів їх  формування та розвитку, державного регулювання соціально-трудових відносин;

·          розуміння проблем і завдань  економіки праці та соціального партнерства на сучасному етапі та обґрунтування ефективних, інноваційних напрямів їх рішення;

·          знання сутності, принципів, системи і змісту організації праці та її удосконалення в сільськогосподарських підприємствах;

·          розуміння організаційно-правових основ нормування й оплати праці та їх особливостей в галузях аграрного виробництва;

         Програмними результатами вивчення дисципліни «Економіка праці та соціально-трудові відносини» є:

·          розуміння і здатність здійснювати системний аналіз використання робочої сили та ефективності праці у підприємстві, оцінювати її рівень, виявляти резерви підвищення продуктивності праці.

·          вміння оцінювати стан соціально-трудових відносин на підприємстві, ринку праці;

·          здатність розробляти та обґрунтувати систему управлінських рішень (заходів) щодо удосконалення використання трудового потенціалу підприємства;

·          вміння формувати систему мотиваційних і стимулюючих заходів щодо використання найманого персоналу для оптимізації фінансово-економічного стану підприємства;

·          оволодіння методичними прийомами планування використання праці, розрахунку потреби у персоналі, розробки балансу трудових ресурсів у підприємстві;

·          здатність оцінювання та удосконалення, а за необхідності й розробляти прогресивні системи організації й оплати праці;

·          вміння складати проекти трудових угод (контрактів) між адміністрацією підприємства та найманими працівниками, розробляти внутрішні нормативні акти, що регулюють соціально-трудові відносини у підприємстві;

·          набуття навичок з нормування праці і організації робочих процесів в галузях основного виробництва аграрного підприємства, проектування режимів праці і відпочинку, організації робочих місць; складання плану праці тощо;

·       вміння визначати основні напрямки соціального партнерства.